Нарис про Знам’янський район

 

gerb Територія Знам’янського району знаходиться на межі лісостепової і степової зон в південній частині придніпровської височини та правобережжі Дніпра.

Через усю північну половину території району, з заходу на схід, тече притока р. Дніпра  річка Інгулець, витоки якої знаходиться біля с. Топило Трепівської сільської ради.

 Площа території району – 133,4 тис. га. На території 13 сільських рад знаходяться 45 населених пунктів.

 Ґрунти району характеризуються значною різноманітністю, але переважають типові і звичайні чорноземи. Природний покрив ґрунтів складається з дикорослих злаків та різнотрав’я. В лісах і лісосмугах поширені дуб, клен, ясен, робінія, липа.
В районі налічується 5 природно-ландшафтних заповідників, найвідоміший з яких, Чорноліський, займає площу 3481 га. Район вважається перспективним на родовища будівельних копалин (граніт, глина, пісок), бурого вугілля та мінеральних вод.

 

praporТериторія Знам’янського району здавна була заселена людьми, про що свідчать чисельні археологічні знахідки.

У 1949 році в Чорному лісі, біля с. Богданівки, було виявлене давнє городище. Передскіфська культура, одним з важливих центрів якої було дане городище, стала називатися Чорноліською.

З першого тисячоліття н.е. тут назавжди утверджуються слов’яни, але до початку XVIII ст. на території теперішнього Знам’янського району не було сталих населених пунктів. Це пов’язане з тим, що довгий час ці землі знаходилися у так званій буферній, незаселеній зоні. У 40- х роках XVIII ст. тут виникають села засновані або відновлені козаками Миргородського полку – Цибулів (1741), Диківка (1741), Дмитрівка (1747) та інші.

За давніми переказами в Чорному лісі був зимівник кошового отамана Івана Дмитровича Сірка (помер у 1680 році), який не  раз громив з козаками татарські орди на території краю.

 

Революційні події 1917 року змінили суспільно-політичний лад. Громадянська війна, насильна колективізація, ліквідація куркульства як класу, репресії, голодомор 1933 року не обійшли стороною край.

Цікаво, що за свідченням краєзнавців, село Макариха було батьківщиною однієї з перших на Кіровоградщині комун, утвореної в березні 1923 року. В березні цього ж року утворено і Знам’янський район.

 

Чорною хмарою прийшла в 1941 році Велика Вітчизняна війна. Довгих 587 днів та ночей тривала окупація міста Знам’янки і сіл району.

Так сталося, що визволення цього району стало важливим етапом у визволенні всієї української землі. А з 1942 року Знам’янський район став центром партизанської боротьби на Кіровоградщині.

На славних сторінках історії Знам’янського краю назавжди залишаться переможні дати визволення регіону (із 1 грудня 1943 року по 5 січня 1944 року).

На боротьбу з фашистськими загарбниками, проти поневолення і рабства, сміливо виступили наші земляки. Серед них, 11 уродженців Знам’янського району удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Після перемоги у Великій Вітчизняній війні знам’янчани, як і весь радянський народ приступили до відбудови народного господарства.

 

Своєю наполегливою, самовідданою працею вписали нову сторінку в історію 7 жителів Знам’янського району, яких удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

За роки незалежності зроблено суттєві кроки у налагоджені роботи сільськогосподарських підприємств, соціальної сфери району. Знам’янський район є аграрним.

Щороку валовий збір зернових і зернобобових культур в Знам’янському районі становить близько 135 тисяч тонн у заліковій вазі.

У рослинницькій галузі чільне місце посідають зернові та технічні культури.

Різноманітні за своїм природним складом та побудовою деревостанів ліси зеленої зони створюють неповторні живописні ландшафти. На території держлісфонду діють декілька баз відпочинку, пансіонатів та інших оздоровчих закладів.

 

Для збереження унікальних пам’яток природи законами України на території Богданівського лісництва створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноліський” та гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото “Чорний ліс” площею 2,0 га. Він являє собою сплавину на березі озера, поверхня якого вкрита моховою ковдрою, що утворена із сагових мохів. Зустрічаються хвощі та папороті. На території Богданівського лісництва розташована комплексна пам’ятка природи “Витоки р. Інгулець” (7,1 га), яка створена з метою збереження місця витоку р. Інгулець та рідкісних видів рослинного світу.

 

У багатьох країнах Європи знають цех з переробки деревини Чорноліського державного навчально-виробничого лісгоспу, який спеціалізується на виробництві заготовок пиляних, а саме: Німеччина (фірма ”Алексіс Хольцхандель ГМ бХ”), Нідерланди (фірма ”Хаутзагерляй Де Дион б.в.”), Франція (фірма ”Євромерайн”), Литва (фірма ”Панкмара”, ЗАО “Нагоя”).

 

В с. Диківці Знам’янського району в тихому відлюдному та віддаленому від населеного пункту місці, на височині, розташований єдиний жіночий монастир у Кіровоградській області. Як монастир ця обитель існує з 1997 року і носить назву Богоявленський сімейний, тому що деякі монашки живуть тут разом з дітьми. Саме ж приміщення монастиря – це своєрідний пам’ятник церковної культури. ВXVIII ст. на цьому місці був храм. Сьогодні в більшості своїй сестри храму мають вищу світу і навчають своїх дітей. До церковного храму в будні і свята йдуть люди і не тільки з району чи області, а й з усієї країни.

 

Рубіж тисячоліть був відзначений появою історичних пам’яток та знаків, зведених на честь 2000-ліття Різдва Христового.

Так, у с. Суботцях побудований прекрасний храм, який розташувався на території місцевого кладовища. Будівля виконана в єдиному неоруському стилі в славу Пресвятої Тройці: Батька, Сина і Святого Духа, в ім’я преподобного Максима Сповідника.

У 2003 році, в цьому ж населеному пункті був установлений знак в честь 2000–ліття Різдва Христового.

На території Знам’янського району між селами Копані та Топило знаходиться один з найбільш відомих курганів скіфського періоду – Мельгуновський, названий на честь губернатора новоствореної Новоросійської губернії О.П. Мельгунова, за дорученням якого незадовго після заснування фортеці святої Єлизавети (Кіровоград) у вересні 1763 року за тридцять кілометрів на північ від фортеці була розкопана велика могила. Цим по суті було покладено початок науковим розкопкам курганів на території царської Росії. Довідка про цей курган знаходиться в 9-му томі Української Радянської Енциклопедії (сторінки 46-47), інших історичних документах.

Уродженцем Знам’янської землі є славетний український поет кінця XVII — початку XVIII століття Семен Климовський, який народився і жив у с. Припутні (нині с. Мошорине ), козак Харківського полку, автор відомої пісні “Їхав козак за Дунай”.